Норма продолжительности рабочего времени 2014 год

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.09.2013 р. N 9884/0/14-13/13

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися зазначеним нижче.

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Підприємства й організації під час укладення колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч. 1 цієї статті. У разі встановлення меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

для працівників віком від 16 до 18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, – не більш як 36 год. на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. N 163.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін.).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2014 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться в такі святкові і неробочі дні:

1 січня – Новий рік;

7 січня – Різдво Христове;

8 березня – Міжнародний жіночий день;

20 квітня – Пасха (Великдень);

1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня – День Перемоги;

8 червня – Трійця;

28 червня – День Конституції України;

24 серпня – День незалежності України.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю у 2014 р. вихідний день у суботу 8 березня має бути перенесений на понеділок 10 березня, вихідний день у неділю 20 квітня має бути перенесений на понеділок 21 квітня, вихідний день у неділю 8 червня має бути перенесений на понеділок 9 червня, вихідний день у суботу 28 червня має бути перенесений на понеділок 30 червня, вихідний день у неділю 24 серпня – на понеділок 25 серпня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів ухвалюється роботодавцем самостійно видаванням наказу чи іншого розпорядчого документа.

Ухвалене роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах й організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50 – 53, 67 і 73 КЗпП.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2014 р. (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2014 р. становитиме:

при 40-годинному робочому тижні – 2002,0 год.;

при 39-годинному робочому тижні – 1957,8 год.;

при 38,5-годинному робочому тижні -1932,7 год.;

при 36-годинному робочому тижні -1807,2 год.,

при 33-годинному робочому тижні -1656,6 год.;

при 30-годинному робочому тижні -1506,0 год.;

при 25-годинному робочому тижні -1255,0 год.;

при 24-годинному робочому тижні – 1204,8 год.;

при 20-годинному робочому тижні -1004,0 год.;

при 18-годинному робочому тижні – 903,6 год.

Заступник Міністра –
керівник апарату

В. Коломієць

 

Додаток
до листа
04.09.2013 N 9884/0/14-13/13

N з/п Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень 2014р.
3 Кількість вихідних днів 8 8 10 8 9 9 8 10 8 8 10 8 104
4 Кількість днів, робота в які не проводиться 10 8 11 9 12 11 8 11 8 8 10 8 114
5 Кількість робочих днів 21 20 20 21 19 19 23 20 22 23 20 23 251
6 Кількість днів, що передують святковим та неробочим, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на одну годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня) 1 (6) 1 (7) 1 (30) 1(8) 1 (27) 1 (31) 6
Норма тривалості робочого часу, год.
7 при 40-годинному робочому тижні 167,0 160,0 159,0 167,0 151,0 151,0 184,0 160,0 176,0 184,0 160,0 183,0 2002,0
8 39-годинному робочому тижні 163,8 156,0 156,0 163,8 148,2 148,2 179,4 156,0 171,6 179,4 156,0 179,4 1957,8
9 38,5-годинному робочому тижні 161,7 154,0 154,0 161,7 146,3 146,3 177,1 154,0 169,4 177,1 154,0 177,1 1932,7
10 36-годинному робочому тижні 151,2 144,0 144,0 151,2 136,8 136,8 165,6 144,0 158,4 165,6 144,0 165,6 1807,2
11 33-годинному робочому тижні 138,6 132,0 132,0 138,6 125,4 125,4 151,8 132,0 145,2 151,8 132,0 151,8 1656,6
12 30-годинному робочому тижні 126,0 120,0 120,0 126,0 114,0 114,0 138,0 120,0 132,0 138,0 120,0 138,0 1506,0
13 25-годинному робочому тижні 105,0 100,0 100,0 105,0 95,0 95,0 115,0 100,0 110,0 115,0 100,0 115,0 1255,0
14 24-годинному робочому тижні 100,8 96,0 96,0 100,8 91,2 91,2 110,4 96,0 105,6 110,4 96,0 110,4 1204,8
15 20-годинному робочому тижні 84,0 80,0 80,0 84,0 76,0 76,0 92,0 80,0 88,0 92,0 80,0 92,0 1004,0
16 18-годинному робочому тижні 75,6 72,0 72,0 75,6 68,4 68,4 82,8 72,0 79,2 82,8 72,0 82,8 903,6

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ ЛИСТ від 13.06.2013 р. № 7900/7/99-99-15-02-02-17 Про надання інформації

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ

ЛИСТ

від 13.06.2013 р. № 7900/7/99-99-15-02-02-17v

Про надання інформації



Міністерство доходів і зборів України направляє для використання у роботі постанову Кабінету Міністрів України від 13.05.2013 р. № 383 «Про внесення змін до Порядку використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги» (далі — постанова КМУ № 383).

Згідно з абзацом 2 ст. 11 Закону України від 22.10.99 р. №1192-ХІV «Про гуманітарну допомогу» відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.

З метою виконання вимог постанови КМУ № 383 зобов’язуємо:

довести до відома всіх отримувачів гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті те, що отримувачі подають щомісячно до 5 числа територіальному органу Міндоходів за своїм місцезнаходженням, у якому стоять на обліку, звіт про наявність і розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги;

організувати прийом звітів від отримувачів гуманітарної допомоги структурними підрозділами, які здійснюють справляння податку на прибуток.

Правила річного перерахунку ПДФО у 2012 р.

Правила річного перерахунку ПДФО у 2012 р.

Як відомо, за наслідками кожного звітного року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (див. пп. 169.4.2 «а» Податкового кодексу).

Таким чином, при нарахуванні зарплати за грудень 2012 р. роботодавець повинен здійснити річний перерахунок доходів щодо зарплати кожного свого працівника.

Процедура загалом стандартна.

Однак при здійсненні перерахунку слід обов’язково враховувати певні правила розрахунку ПДФО, які діяли у 2012 р.

Наведемо ці правила нижче.

Перше: розподіл доходів за періодами їх нарахування.

Згідно останнього абзацу пп. 169.4.1 Податкового кодексу якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Приклад 1.
За звітний місяць працівнику нараховано зарплату 3000 грн. та відпускні 13000 грн., з яких припадають на цей місяць 9000 грн. і на наступний 4000 грн.
Всього нараховано 16000 грн. (3000 + 9000 + 4000).


З метою розрахунку ПДФО дану суму слід розділити на дві частини – яка стосується звітного (12000 грн.) і наступного за звітним (4000) місяця.

Кожна з цих частин оцінюється окремо на предмет можливості застосування ПСП і ставки 15% (17%).

Про ПСП і застосування ставок далі.

Отже, всі доходи слід адекватно розподілити за місяцями. І визначати ПДФО за кожен такий окремий місяць. А не виходячи із середньомісячного доходу.

Друге: застосування ставок 15% (17%).

Це основні ставки, передбачені п. 167.1 Податкового кодексу. Вони застосовуються до таких доходів (крім передбачених у п. 167.2 – п. 167.5 Податкового кодексу):

• у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

• виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Причому, якщо база оподаткування не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (для 2012 р. – 10730 грн.), застосовується ставка 15%.

До суми перевищення застосовується ставка 17%.

Разом з тим у квітні 2012 р. алгоритм застосування цих ставок був змінений Законом України від 24.04.12 р. № 4661-VI (далі – Закон № 4661) (абзац перший та другий п. 167.1 Податкового кодексу викладено в новій редакції).

Закон набув чинності 28.04.2012 р. (у квітні). Отже, нараховуючи зарплату за квітень 2012 р. і далі, по грудень 2012 і т.д. слід було застосовувати алгоритм з урахуваням змін, внесених до Податкового кодексу Законом № 4661.

А за місяці з 01.01.2011 р. по березень 2012 р. (і по 27.04.2012 р., якщо зарплата нараховувалася щодо працівників, які звільнилися до цієї дати включно) застосовувався інший алгоритм.

Наведемо особливості застосування ставок 15% (17%) до і після змін, використовуючи дані прикладу 1.

Період до змін, внесених до Податкового кодексу Законом № 4661: застосовується щодо доходу, що нараховувався у січні – березні 2012 р. (і по 27.04.2012 р., якщо зарплата нараховувалася щодо працівників, які звільнилися до цієї дати включно).

1.З частини зарплати і відпускних звітного місяця, яка оподатковується за ставкою ПДФО 15%:
• утримуємо ЄСВ – 10730 х 3,6% = 386,28 грн.;
• утримуємо ПДФО – (10730 – 386,28) х 15% = 1551,50 грн.

2.Визначаємо суму нарахованої зарплати звітного місяця, яка оподатковується за ставкою 17%:
12000 – 10730 = 1270 грн.

3.З частини зарплати і відпускних звітного місяця, яка оподатковується за ставкою ПДФО 17%:
• утримуємо ЄСВ – 1270 х 3,6% = 45,72 грн.;
• утримуємо ПДФО – (1270 – 45,72) х 17% = 208,13 грн.

4.З частини відпускних наступного місяця, яка оподатковується за ставкою ПДФО 15%:
• утримуємо ЄСВ – 4000 х 3,6% = 144 грн.;
• утримуємо ПДФО – (4000 – 144) х 15% = 578,40 грн.

5.Всього утримано ПДФО 2338,03 грн. (1551,50 + 208,13 + 578,40).
Всього утримано ЄСВ 576 грн. (386,28 +45,72 + 144).

Період після змін, внесених до Податкового кодексу Законом № 4661: застосовується щодо доходу, що нараховується починаючи з квітня 2012 р. (з 28.04.2012 р., якщо зарплата нараховувалася щодо працівників, які уклали з роботодавцем трудовий договір пізніше 27.04.2012 р.).

1.З частини зарплати і відпускних звітного місяця утримуємо ЄСВ:
12000 х 3,6% = 432 грн.

2.Визначаємо загальну суму зарплати і відпускних звітного місяця (об’єкт оподаткування), з яких обчислюється ПДФО:
12000 – 432 = 11568 грн.

3.Утримуємо ПДФО з частини зарплати і відпускних звітного місяця, яка оподатковується за ставкою ПДФО 15%:
10730 х 15% = 1609,50 грн.

4.Утримуємо ПДФО з частини зарплати і відпускних звітного місяця, яка оподатковується за ставкою ПДФО 17%:
(11568 – 10730) х 17% = 142,46 грн.

5.З частини відпускних наступного місяця, яка оподатковується за ставкою ПДФО 15%:
• утримуємо ЄСВ – 4000 х 3,6% = 144 грн.;
• утримуємо ПДФО – (4000 – 144) х 15% = 578,40 грн.

6.Всього утримано ПДФО 2330,36 грн. (1609,50 + 142,46 + 578,40).
Всього утримано ЄСВ 576 грн. (432 + 144).

Порівнюємо.

Порівнявши алгоритми до змін і після бачимо, що після змін нарахована сума ПДФО за даними нашого прикладу є меншою на 7,67 грн. (2338,03 – 2330,36).

Отже, якщо роботодавець в період починаючи з квітня 2012 р. користувався «старим» алгоритмом застосування ставок ПДФО, який діяв до набрання чинності Законом № 4661, за утриманими з доходів працівників сумами ПДФО можуть виникнути переплати.

До речі, як випливає з наведених прикладів, основна відмінність «старого» і «нового» алгоритмів полягає в тому, що за «старого» порядку суму нарахованого доходу поділяли на дві частини: до 10 мінімальних зарплат і перевищення цього розміру, а потім окремо з кожної частини обчислювали ПДФО, попередньо зменшивши кожну частину на суму утриманого ЄСВ.

А за «новим» алгоритмом суму нарахованого доходу перш за все зменшують на суму утриманого ЄСВ і тільки потім розподіляють на дві частини, з яких утримують ПДФО.

Третє. Застосування максимальної величини доходу, за яким нараховується ЄСВ.

Як ми вже зазначали, з метою нарахування ПДФО база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена, серед іншого, на суму утриманого ЄСВ (див. п. 164.6 Податкового кодексу).

Разом з тим нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Для 2012 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі (див. ст. 22 Закону України від 22 грудня 2011 р. № 4282-VI «Про державний бюджет України на 2012 рік», далі – Закон про дердбюджет-2012):

• з 1 січня – 1073 грн,
• з 1 квітня – 1094 грн,
• з 1 липня – 1102 грн,
• з 1 жовтня – 1118 грн,
• з 1 грудня – 1134 грн.

Таким чином, максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2012 році становить:

• з 1 січня – 18241 грн (1073 х 17),
• з 1 квітня – 18598 грн (1094 х 17),
• з 1 липня – 18734 грн (1102 х 17),
• з 1 жовтня – 19006 грн (1118 х 17),
• з 1 грудня – 19278 грн (1134 х 17).

Приклад 2.
Працівнику за липень 2012 р. нарахована заробітна плата в сумі 20000 грн.
Розрахувати суму ЄСВ і ПДФО, яку слід утримати.


Максимальна величина, з якої утримується ЄСВ у липні 18734 грн.

Отже, сума утриманого ЄСВ складає 674,42 грн. (18734 х 3,6%).

Визначаємо базу оподаткування ПДФО:
20000 – 674,42 = 19325,58 грн.

Утримуємо ПДФО з частини зарплати, яка оподатковується за ставкою ПДФО 15%:
10730 х 15% = 1609,50 грн.

Утримуємо ПДФО з частини зарплати, яка оподатковується за ставкою ПДФО 17%:
(19325,58 – 10730) х 17% = 1461,25 грн.

Всього утримано ПДФО 3070,75 грн. (1609,50 + 1461,25).

Якщо при перерахунку виявиться, що роботодавець при розрахунку ПДФО за відповідний місяць неправильно застосував максимальну величину ЄСВ, можемо мати недоплату чи переплату ПДФО.

Попутно зауважимо, що сума зарплати у межах максимальної величини, з якої обчислюється ЄСВ, а також сума обчисленого ЄСВ за кожним працівником відображається у звітності за ЄСВ. Яка подається до ПФУ щомісяця. Тому у роботодавця є можливість оперативно виявляти можливі помилки під час складання та подання такої звітності. Тобто, щомісяця.

Якщо такі помилки виявлялися кожного місяця, то вже при річному перерахунку ПДФО їх би не повинно бути.

Але ж ситуації бувають різні. Тому перепровірити не завадить.

Скажімо, роботодавець при розрахунку ПДФО за липень міг застосувати максимальну величину для розрахунку ЄСВ попереднього місяця – 18598 грн.

Тоді сума утриманого ЄСВ склала 669,53 грн. (18598 х 3,6%).

База оподаткування ПДФО 19330,47 грн. (20000 – 669,53).

ПДФО за ставкою 15%:
10730 х 15% = 1609,50 грн.

ПДФО за ставкою 17%:
(19330,47 – 10730) х 17% = 1462,08 грн.

Всього утримано ПДФО 3071,58 грн. (1609,50 + 1462,08).

Маємо переплату 0,83 грн. (3071,58 – 3070,75).

Або ж, приміром, роботодавець помилково міг взагалі забути про застосування максимальної величини при розрахунку ПДФО.

Така чи подібна помилка могла виникнути також внаслідок збоїв у роботі комп’ютерної програми з нарахування зарплати, чи неправильного настроювання такої програми тощо.

Внаслідок чого утвориться недоплата ПДФО:

• утримано ЄСВ 720 грн. (20000 х 3,6%);
• база оподаткування ПДФО 19200 грн. (20000 – 720);
• ПДФО за ставкою 15% – 1609,50 грн.;
• ПДФО за ставкою 17% – (19200 – 10730) х 17% = 1439,90 грн.;
• Всього утримано ПДФО 3049,40 грн. (1609,50 + 1439,90).

Сума недоплати 21,35 грн. (3070,75 – 3049,40).

Четверте. Застосування ПСП.

Тут у свою чергу кілька базових правил, які слід дотримуватися.

1.Заява і документи на пільги.

Працівники, які претендують на отримання ПСП повинні надати роботодавцеві відповідну заяву. Затвердженої форми на сьогодні немає. Тому на практиці можуть застосовувати колишню форму, встановлену наказом ДПАУ від 30.09.2003 г. № 461.

Якщо є пільга для застосування ПСП, до заяви слід прикласти відповідні підтверджуючі документи, згідно Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Якщо заяви, інших документів (за наявності пільги) немає, ПСП надавати немає підстав.

2.Розмір доходу у вигляді зарплати і прирівняних до неї виплат, що надає право скористатися ПСП.

Для 2012 року розмір місячного доходу не повинен перевищувати за загальним правилом 1500 грн. (див. пп. 169.4.1 Податкового кодексу, ст. 12 Закону про держбюджет-2012).

Як виняток, граничний розмір доходу розраховується шляхом множення цієї суми (1500 грн. для 2012 р.) на кількість дітей, на яких надається пільга таким категоріям платників:

• який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 Податкового кодексу);
• є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником (пп. 169.1.3 «а» Податкового кодексу);
• утримує дитину-інваліда (пп. 169.1.3 «б» Податкового кодексу)

Таким чином, якщо дітей, на яких надається пільга, припустимо, двоє, розмір граничного місячного доходу для 2012 р. становитиме 3000 грн. (1500 х 2). Якщо троє – 4500 грн. (1500 х 3) і т.д.

Приклад 3.
Працівникові (не має пільги на дітей) за звітний місяць 2012 р. нараховано 1400 грн.


Працівник має право на ПСП (за умови якщо є заява).

Приклад 4.
Працівникові (не має пільги на дітей) за звітний місяць 2012 р. нараховано 1600 грн.


Працівник не має права на ПСП

Приклад 5.
Працівникові (не має пільги на дітей) за звітний місяць 2012 р. нарахована зарплата 800 грн. та відпускні 1000 грн., з яких 600 грн. стосуються звітного місяця, 400 грн. – наступного.


Звітного місяця стосується розмір доходу 1400 грн. Отже, працівник має право на ПСП до такого доходу звітного місяця.
До 400 грн. у звітному місяці ПСП не застосовується. Ця сума з метою з’ясування можливості надання ПСП буде враховуватися у доході наступного місяця.

Приклад 6.
Працівникові (має пільгу на двох дітей згідно пп. 169.1.2 ПКУ) за звітний місяць 2012 р. нарахована зарплата 2900 грн.


Має право на ПСП.

Таким чином, якщо розмір доходу у вигляді зарплати відповідного місяця буде перевищувати граничну суму, застосовувати до такого доходу ПСП немає підстав.

3.Який розмір ПСП у 2012 р.?

Базовий розмір ПСП у 2012 р., який застосовується для будь-якого платника податку складає 536,50 грн.
Підвищений розмір ПСП 150% – 804,75 грн.; 200% – 1073 грн. Випадки, коли застосовується підвищений розмір ПСП наведено в п. 169.1 Податкового кодексу.

4.Особливості застосування ПСП.

Приклад 7.
Працівникові (не має пільги на дітей, заяву про ПСП подавав) за звітний місяць 2012 р. нарахована зарплата 1400 грн.


Утримано ЄСВ 50,40 грн. (1400 х 3,6%).

Визначена база оподаткування ПДФО 813,10 грн. (1400 – 50,40 – 536,50).

Сума ПДФО 121,97 грн. (813,10 х 15%).

Минфин объединяет все формы финансовой отчетности в одном П(С)БУ

22 октября на сайте Министерства финансов был опубликован проект приказа «О внесении изменений в приказ Министерство финансов Украины по бухгалтерскому учету».

Данным приказом вносятся изменения в П(С)БУ 1 «Общие требования к финансовой отчетности» и отменяются П(С)БУ 2-5.

В приложении 1 к приказу приведены новые формы финансовой отчетности, а именно:

● Баланс (Звіт про фінансовий стан)
● Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи)
● Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)
● Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)
● Звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі)

В приложении 2формы консолидированной финансовой отчетности:

● Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)
● Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи)
● Звіт про рух грошових коштів
● Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)
● Консолідований Звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі)

В приложении 3перечень статей, которые предприятия могут добавлять в отчетность при условии, что информация, которая будет там отображена является существенной и оценка статьи может быть достоверно определена.

Вступление в силу приказа запланировано на 1 января 2013 года, и будет применяется субъектами хозяйствования начиная с отчетности за I квартал 2013 года.

Субъекты хозяйствования (кроме банков), которые в соответствии с законодательством применяют международные стандарты финансовой отчетности и подают первую финансовую отчетность по международным стандартам за 2012 год, применяют для ее составления положение (стандарт) бухгалтерского учета 1 «Общие требования к составлению финансовой отчетности» в новой редакции.