|
Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності |
 |
 |
 |
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 07.12.2011 р.
N 12-208/1757-14830,
N 31-08410-06-5/30523,
N 04/4-07/702
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням облдержадміністрацій, Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міськдержадміністрації), фінансовому управлінню Севастопольської міськдержадміністрації
Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності
1. Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ) з 01.01.2012 р. для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності застосовують:
обов'язково - публічні акціонерні товариства, банки, страховики;
добровільно - інші підприємства (суб'єкти господарювання, крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність застосування міжнародних стандартів.
Підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, обов'язково складатимуть фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність починаючи з дати, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. N 1223 "Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності".
2. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2011 рік складаються підприємствами (крім банків) згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО), а банками - відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
3. Особливості складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ у перші звітні періоди визначає МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності" (далі - МСФЗ 1).
4. МСФЗ 1 застосовують всі підприємства, які вперше складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ.
МСФЗ 1 не застосовується у разі, якщо підприємство:
а) припиняє подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність згідно з П(С)БО, попередньо подавши її за 2011 рік, а також склавши фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за цей самий період за МСФЗ, яка має містити чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ;
б) подало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік згідно з національними вимогами і ця фінансова звітність та консолідована фінансова звітність містила чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ,
або
в) подавало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік та попередні роки власникам або іншим користувачам, яка містила чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ, навіть якщо аудитори висловили умовно-позитивну думку стосовно такої звітності в своєму аудиторському звіті (висновку).
5. Підприємство може обрати датою переходу на МСФЗ 01.01.2011 р. або 01.01.2012 р. (крім банків). Для банків дата переходу на МСФЗ - 01.01.2011 р.
6. У разі якщо дата переходу на МСФЗ 01.01.2011 р.:
6.1. У фінансовій звітності в 2012 році наводиться порівняльна інформація за 2011 рік, трансформована відповідно до вимог МСФЗ;
6.2. Складається баланс станом на 01.01.2011 р. за вимогами МСФЗ;
6.3. Для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2011 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік застосовуються МСФЗ, чинні на 31.12.2012 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
6.4. Перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2012 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2011 р., 31.12.2011 р., 31.12.2012 р. та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2011 і 2012 роки, відповідні примітки, в тому числі порівняльну інформацію.
7. У разі якщо дата переходу на МСФЗ 01.01.2012 р.:
7.1. У фінансовій звітності за звітні періоди 2012 року не наводиться порівняльна інформація за 2011 рік (крім балансу);
7.2. Складається баланс станом на 01.01.2012 р. за вимогами МСФЗ;
7.3. Для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2013 рік застосовуються МСФЗ, що будуть чинні на 31.12.2013 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
7.4. Перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2013 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2012 р., 31.12.2012 р., 31.12.2013 р., та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2012 і 2013 роки, відповідні примітки, в тому числі порівняльну інформацію.
8. Різниці, які виникають внаслідок застосування вимог МСФЗ до операцій та подій при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, відображаються у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або інших складових власного капіталу.
9. Підприємство розкриває інформацію про вплив переходу на МСФЗ на його фінансовий стан, фінансовий результат (сукупні доходи) і грошові потоки, як того вимагає МСФЗ 1.
Заступник Голови
Національного банку України
В. Ричаківська
Перший заступник Міністра
фінансів України
А. Мярковський
Заступник Голови Державної
служби статистики України
Н. Власенко
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ЛИСТ від 26.10.2011 р. N 31-08410-07-16/26368 |
|
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 26.10.2011 р. N 31-08410-07-16/26368
Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України на запит щодо відображення в бухгалтерському обліку розрахунків, пов'язаних з оплатою тимчасової непрацездатності працівників та виплат по вагітності та пологах з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2011 р. N 664 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку", повідомляє.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291, оплата працівникам перших п'яти днів непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів підприємства, відображається за дебетом рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" і кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам".
Нарахування суми матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображається за дебетом субрахунку 378 "Розрахунки з державними цільовими фондами" і кредитом рахунку 66.
Надходження грошових коштів на рахунок підприємства для виплати допомоги працівникам відображається за дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредитом субрахунку 378, а виплата цієї допомоги працівникам відображається за дебетом рахунку 66 та кредитом рахунку 30 "Каса".
Директор Департаменту
податкової, митної політики та
методології бухгалтерського обліку
М. О. Чмерук
|
|
Про застосування коефіцієнта розподілу сум податкового кредиту на рік |
|
|
|
|
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.11.2011 р. N 6253/7/15-3417-07
Про застосування коефіцієнта розподілу сум податкового кредиту на рік
Державна податкова служба України розглянула лист щодо застосування коефіцієнта розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями протягом 2011 року та повідомляє.
Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу (далі - Кодекс), у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається відповідно до пункту 199.2 та пункту 199.3 статті 199 Кодексу.
Згідно із пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41, у рядку 15 (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу за межами митної території України).
Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції. Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях. Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.
Отже, розрахунок частки використання за обсягами постачання за попередній рік (заповнення таблиці 1 додатка Д7) здійснюється один раз на рік і подається разом з декларацією за останній звітний період такого попереднього року.
При цьому, враховуючи те, що Податковим кодексом України на органи податкової служби покладено функцію контролю за дотриманням платниками податкового законодавства, включаючи і правильність визначення зазначеного розрахунку частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях, у випадку коли в ході проведення перевірки органами ДПС визначено відсоток розподілу сум податкового кредиту, який не відповідає відсотку, визначеному платником податку, при розрахунку суми податкового кредиту застосовується коефіцієнт розподілу, який визначений в ході проведення перевірки органами ДПС України. При цьому даний коефіцієнт повинен застосовуватися платником при визначенні ним податкового кредиту до завершення поточного календарного року та враховуватись при визначенні коефіцієнта перерахунку податкового кредиту за поточний календарний рік.
Заступник Голови
С. Лекарь
|
|
Щодо відпрацювання переробних підприємств (Витяг) |
|
|
|
|
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.11.2011 р. N 6268/7/22-1217
Щодо відпрацювання переробних підприємств
(Витяг)
Державна податкова служба України за результатами проведеного аналізу експортних операцій переробних підприємств за січень - вересень 2011 року зазначає наступне.
У зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України відбулися певні зміни в частині нарахування та сплати податку на додану вартість переробними підприємствами. Такі зміни, в свою чергу, зумовили здійснення переробними підприємствами експортних операцій самостійно, а не через посередників, як в минулому році. Зазначені операції відображаються переробними підприємствами в податковій декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства).
В той же час частина переробних підприємств, які мають основний вид діяльності перероблення молока та виробництво сиру, виробництво м'ясних продуктів, здійснює операції з експорту екстрактів солодових; готових харчових продуктів з борошна, крупки, крупів, крохмалю або солодового екстракту, шоколаду та інші готові харчові продукти з вмістом какао, води, включаючи мінеральні та газовані, морозиво та інші види харчового льоду, маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних і рослинних жирів, масел та олій або їх фракцій, олії кокосова (з копри), пальмоядрова або з бабасу та їх фракції.
Відповідно до наказу ДПС України від 25.01.2011 р. N 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за N 197/18935, в податковій декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) відображаються виключно операції переробних підприємств за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо - кісткове борошно). Операції з постачання переробним підприємством будь-якої іншої продукції відображається в декларації з податку на додану вартість (загальній).
Законом України від 24.06.2004 р. N 1870-IV "Про молоко та молочні продукти", зі змінами і доповненнями, визначено, що до молочних продуктів відносяться продукти, одержані з молока або молочної сировини, які можуть містити харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не замінюють складових молока (молочний жир, молочний білок, лактозу). Продукти, що містять добавки, які частково або повністю замінюють складові молока, не відносяться до молочних продуктів.
Таким чином, продукти, вироблені з молока чи молочної сировини та які містять рослинні та пальмові жири (маргарин, шоколад, морозиво та ін.), не відносяться до молочної продукції, а операції з їх реалізації переробне підприємство зобов'язане відображати в декларації з податку на додану вартість загальній.
В. о. директора Департаменту
податкового контролю
С. Міщенко
|
|
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТ від 25.10.2011 р. №4233/6/17-1115 Щодо проведення перерахунку ПДФО |
|
|
|
|
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.10.2011 р. №4233/6/17-1115
Щодо проведення перерахунку ПДФО
Державна податкова служба України згідно із ст. 52 Податкового кодексу України розглянула запит і повідомляє.
Підпунктом 169.4.2 пункту 169.4 статті 164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням норм Закону України №3609-VI від 07.07.2011 р. (далі - Закон) встановлено, що роботодавець (податковий агент) платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;
в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Крім того, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.3.4 Кодексу).
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником (пп. 169.4.4 Кодексу).
Якщо платник податку звільняється з місця роботи, то податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому він був звільнений (пп. 169.3.4 Кодексу).
Оскільки згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця, то метою проведення таких перерахунків є забезпечення виконання визначеної Кодексом умови щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки (уточнення) наявності підстав у платника податку для застосування податкової соціальної пільги, та, як наслідок, - уточнення правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).
Перерахунок, в т. ч. при звільненні, полягає, зокрема, в уточненні (переперевірці) сум нарахованих платнику податку протягом певного календарного періоду доходів у вигляді заробітної плати окремо за кожний місяць такого періоду та наданих податкових соціальних пільг.
Разом з тим у відповідності з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Заступник Голови
С. Лекарь
|
|
|
